19 Березня 2024

Інсулін: історія великого винаходу в Торонто

Related

Оволодіння мистецтвом прибирання компактних житлових приміщень: ідеї від Live Clean Today

У сучасному міському середовищі, яке швидко розвивається, компактні житлові...

Sapphirebet: детальніше про букмекерську контору

Серед широкого переліку букмекерських контор, які відкривають для поціновувачів...

Ірен Аяко Учіда – канадка, яка зробила великий внесок у генетику

Ірен Аяко Учіда – жінка, яка зробила великий внесок...

Леоне Фаррелл – жінка-науковиця, якій канадці завдячують вакцинами

Існує багато науковців, які зробили великий внесок у розвиток...

Девід Остон — чоловік, який присвятив життя дослідам

У Торонто народилося багато науковців, які зробили вагомий внесок...

Share

XX століття стало початком наукового прогресу у Канаді. Тоді одним з найбільш визначних досягнень в сфері медицини стало створення інсуліну — ліків проти діабету. Вони спасають життя мільйонам людей, проте так було не завжди. Раніше медики з усього світу не знали, як лікувати це захворювання. І хоча воно до сих пір є невиліковним, завдяки успішним лабораторним експериментам лікар Фредерік з Торонто зміг створити ефективний протидіючий засіб. Більше на сайті itoronto.

Як і чому лікар з Торонто став винахідником інсуліну?

Препарат інсулін створив канадський фізіолог Фредерік Грант Бантінг. В честь нього щорічно 14 листопада відзначається День боротьби з цукровим діабетом. Будучи ще студентом, він навіть уявити не міг, що зробить грандіозне наукове відкриття і прославиться на весь світ. У юні роки його цікавила медицина, тому він вступив до вищої медичної школи Торонто і закінчив навчання з дипломом бакалавра. Протягом наступних років він працював військовим хірургом в Англії та Франції. Під час однієї з битв його поранили у передпліччя, але він відмовився від ампутації і, на щастя, рана загоїлася.

Після війни Фредерік повернувся до Торонто і 2 роки працював у дитячій лікарні. Пізніше лікар погодився зайняти посаду асистента професора у медичній школі та додатково займався науковими дослідженнями.

Одного разу у його житті стався трагічний випадок. Друг дитинства помер від захворювання, яке лікарі назвали цукровим діабетом. У XX столітті це захворювання не міг вилікувати жоден з них. У зв’язку з цим Фредерік Бантінг зайнявся вивченням причин появи цукрового діабету та намагався створити протидіючі ліки.

Медичні експерименти та поява інсуліну

Фредерік Бантінг зайнявся вивченням цієї проблеми. Він збирав якомога більше інформації про невиліковне захворювання. Також лікар звернувся до єдиної в Канаді лабораторії, де проводилися медичні дослідження. Ніхто з працівників не вірив у те, що діабет можна вилікувати. Незважаючи на це, Фредерік Бантінг все-таки вирішив спробувати це зробити. Він звернувся із проханням до лікарів деякий час попрацювати у лабораторії. Там Бантінг займався дослідженням діабету і проводив експерименти протягом кількох наступних місяців, поки власник лабораторії був у від’їзді.

У процесі дослідження він виявив, що хворі люди на діабет мають високий рівень цукру в крові. Оскільки Бантінг був хірургом, а не вченим, він не вмів регулювати цей показник. У зв’язку з цим, співробітник лабораторії та професор університету Торонто Джон Маклеод залишив йому одного із 2 студентів-випускників. Вони підкинули монету: кому влітку відпочивати, а кому допомагати Фредеріку Бантінгу. Стати учасником майбутнього відкриття у сфері медицини пощастило Чарльзу Бесту.

Спочатку у процесі їхньої роботи в них виникали труднощі. Вони проводили медичні експерименти на тваринах. З 19 прооперованих собак залишилося лише 14. Але це не стало для них розчаруванням. Надихнувшись ідеєю створити нові ліки від смертельної хвороби, лікар пішов на ризик — продав все своє майно.

У 1920 році Бантінг прочитав статтю про клінічний випадок, коли протоки підшлункової залози були закупорені протоковим камінням, але хвороба не прогресувала. Тоді у нього виникла ідея: перев’язати протоки підшлункової залози у собак, а за кілька тижнів їх вилучити. Це не дало бажаного ефекту, проте допомогло далі експериментувати в правильному напрямку.

Перші ін’єкції інсуліну та результати

Наприкінці 1921 року Бантінг та його помічник Чарльз отримали екстракт атрофованої підшлункової залози. Його ввели собаці, яка була у комі. Після цього вона прийшла до тями — експеримент виявився успішним. До цього він щоразу закінчувався смертю тварини.

Переконавшись, що ін’єкція є безпечною для застосування, вони вирішили провести експеримент на людині. 1922 року укол було зроблено 14-річному хлопчику Леонарду Томпсону. Батьки привезли його в Торонто і дали згоду на ін’єкцію, оскільки він був уже в комі і мав померти. Після першої спроби введення препарату у дитини з’явилася алергія на незнайомий білок. Тоді суміш препарату очистив біохімік Дж. Колліпа. Вдруге препарат дав потрібний ефект — медики врятували хлопчика від смерті.

Наступною пацієнткою, у якої виявили діабет, стала дівчинка із Женеви. Завдяки ін’єкції їй також вдалося продовжити життя. Вона прожила до 72 років. Після успішного практичного застосування препарату Бантінг написав докторську дисертацію про результати свого експерименту. Також він зайняв посаду доктора медицини в університеті Торонто. У 1923 лікар отримав Нобелівську премію, а його препарат, названий інсулін, почали випускати по всьому світу.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.