Діонн Бренд – одна з найвидатніших поетес Канади. Вона відома своєю експериментальною поезією, яка ставить під сумнів припущення щодо гендерної ідентичності та раси. Вона опублікувала книги, брала участь в антологіях, а також зняла та змонтувала кілька документальних фільмів для Національної кіноради. Діонн також обіймала різні посади, викладала літературу, творче письмо та жіночі дослідження в університетах Канади та Сполучених Штатів. Лауреат нагороди генерал-губернатора та поетичної премії Гріффіна, а також колишній поет, лауреат премії Торонто – це все про неймовірну Діонн Бренд. Про її кар’єрний розвиток та інші почесті в цій статті на itoronto.
Досягнення та премії поетеси
Після закінчення жіночої середньої школи Напаріма в Тринідаді Бренд переїхала в Торонто. Там вона здобула ступінь бакалавра англійської мови та філософії, а також ступінь магістра філософії освіти в Інституті досліджень освіти Онтаріо (OISE). Її перша книга «Fore Day Morning: Poems» була опублікована в 1978 році.
Бренд найбільш відома своєю поезією, з якої вона опублікувала кілька томів. До прикладу, «Land to Light On» (1997 рік) отримав поетичну премію Trillium Book Award і літературну премію генерал-губернатора. «Thirsty» (2002 рік) виграв Меморіальну премію Пата Лоутера, а «Ossuaries» (2010 рік) отримав поетичну премію Griffin Prize 2011.
Взагалі для поезії Бренд характерне формальне та мовне експериментування. У ній чесно й пристрасно розповідається про досвід іммігрантки в Канаді. Її знаменитий том поезії «Жодна мова не є нейтральною» (1990 рік) розійшлася тиражем понад 6000 примірників. У ньому Бренд розмірковує про свою «втечу» з Тринідаду до Канади, де мова може бути настільки ж поневолюючою, і де її історія затемнена чоловічими та гетеронормативними переконаннями інших. Саме тому майже всі роботи поетеси кидають виклик спробам інших маргіналізувати певні типи ідентичності, особистої чи національної.
Окрім свого внеску в десятки журналів, Бренд упорядкувала дві антології: «The Journey Prize Stories: The Best of Canada’s New Stories» (2007 рік) і «The Unpublished City» (2017 рік). Бренд також є сценаристом фільмів для Національної кіноради, зокрема «Старші, сильніші, мудріші» (1989 рік) та «Сестри в боротьбі» (1991 рік). Також Бренд викладала літературу та творче письмо в Онтаріо та Британській Колумбії. Вона також була почесним запрошеним професором Університету Святого Лаврентія в Нью-Йорку та очолила кафедру жіночих досліджень Рут Вінн Вудворд в Університеті Саймона Фрейзера. На 2024 рік вона очолює науково-дослідну кафедру з англійської мови та творчого письма в Університеті Гвельфа.
Діонн Бренд як правозахисниця
Діонн Бренд є відданим громадським активістом, критикує економічні та політичні структури влади та виступає проти расизму, дискримінації жінок і спільноти ЛГБТ. Більшість її письмових творів передають її політику. Крім того, поетеса очолювала комітет з питань жінок Коаліції темношкірих профспілкових діячів Онтаріо, входила до правління Shirley Samaroo House (притулок для жінок-іммігранток у Торонто) і працювала радником Центру жінок-іммігрантів Торонто. Крім цього, правозахисниця є однією із засновниць Our Lives, першої канадської газети, присвяченої темношкірим жінкам.
Відомі книги письменниці. Визнання та нагороди
Художня література Діонн Бренд включає збірку оповідань «Sans Souci and Other Stories» (1989 рік) і романи «В іншому місці, не тут» (1996 рік), «При повному місяці» (1999 рік), «Чого ми всі прагнемо» (2005 рік) і «Кохання достатньо» (2014 рік). Подібно до її поезії, велика частина художньої літератури Бренд є ліричною та риторично новаторською, сповненою розкішних образів та яскравих переживань під час прочитання. До речі, її перший роман «В іншому місці, не тут» потрапив до списку відомих книг New York Times у 1998 році. У ньому розповідається про двох карибських жінок. Одна з яких хоче втекти з островів до міста, щоб жити вільно, а інша повертається на острови з Торонто, щоб вплинути на політичні зміни. Обидві жінки прагнуть бути нібито «в іншому місці, не тут». Не обходиться і без любовної лінії. Взаємне прагнення культурного зміщення об’єднують їх на деякий час як коханок. А ось книга «Чого ми всі прагнемо» навіть отримала Книжкову премію Торонто за насичене, складне та ліричне дослідження приналежності міста до мультикультуралізму.
Що Бренд одна з найвідоміших поетес Канади – ми вже з’ясували. Але варто зазначити й те, що у 2009 році її визнано поетом-лауреатом Торонто. Вона здобула ступінь почесного доктора Університету Торнело у 2015 році, почесного доктора права від Університету Віндзора у 2017 році та почесного доктора літератури від Університету Торонто у 2018 році. Також у 2017 Діонн Бренд стала членом Ордену Канади. Незабаром після цього McClelland & Stewart оголосили, що обдаровану активістку прийнято на новостворену посаду редактора поезії. У пресрелізі Бренд сказала, що вона неймовірно вдячна за таку можливість.