Вілфред Бігелоу відомий хірург в Торонто й далеко за його межами. Лікар зробив великий внесок в хірургію серця, він розробив портативний кардіостимулятор. Про великі внески та досягнення Вілфреда Бігелоу, читайте далі на itoronto.info.
Освіта та рання кар’єра
Вілфред Бігелоу народився 18 червня 1913 року в Брендоні, Манітоба. В родині лікарів. Його батько був засновником першої приватної медичної клініки в Канаді, мати – медсестрою, акушеркою. У 1938 році Вілфред здобув ступінь доктора медицини в медичній школі при University of Toronto.
З 1938 року по 1941 рік він був капітаном Королівського канадського медичного корпусу. Під час Другої світової війни Бігелоу працював польовим хірургом. Після війни Вілфред вступив у Johns Hopkins University School, згодом на кафедру хірургії в університет Торонто. У 1948 році влаштувався працювати хірургом до Торонтського госпіталю загального призначення.
Паралельно, лікар почав досліджувати гіпотермію та можливості її використання перед операцією для уповільнення циркуляції крові в організмі. Бігелоу та його колега Каллаген почали проводити дослідження гіпотермії в University of Toronto. Вони представили свої дослідження на засіданні American Surgical Association у 1950 році. Це сприяло використанню досліджень в хірургії.
Важлива розробка
Унікальна дослідницька програма з гіпотермії призвела до іншого не менш важливого прориву в кардіохірургії – розробки портативного штучного кардіостимулятора. У 1949 році Бігелоу проводив експериментальну операцію на собаці, хірург зрозумів, що зупинене серце може скорочуватися, якщо його стимулювати електричним зондом.
Тоді Бігелоу разом з напарником Каллагеном звернулися за допомогою до лікаря Джона Гоппса з National Research Council of Canada, щоб розробити пристрій, який буде стимулювати серце.
У 1950 році цей пристрій був успішно випробуваний на собаці. Того ж року результати двох хірургів були представлені Американському коледжу хірургів. Конструкція лягала в основу подальших технологічних розробок й вдосконалень, що призвели до створення сучасного імплантованого кардіостимулятора.
Великі здобутки
Між 1950 і 1965 роками, у співпраці з науковими співробітниками серцево-судинної лабораторії в Banting Research Institute Бігелоу провів низку експериментів, щоб знайти безпечний метод усунення гіпотермії людини. Ця робота уможливила першу операцію на відкритому серці у людей.
У 1958 році лікар Бігелоу керував відкриттям відділення серцево-судинної хірургії TGH. Цього ж року він допоміг організувати першу канадську навчальну програму з серцево-судинної хірургії. Станом на 1977 рік цю програму пройшло 70 хірургів.
Як академічний хірург, вчений, Бігелоу опублікував безліч публікацій у медичних, наукових журналах. Він став автором 2 книг «Холодні серця» та «Містичний гепарин».
Хірург очолив багато медичних товариств, був президентом Канадської федерації серцево-судинних і торакальних хірургів. Згодом став директором Товариства судинної хірургії.
За все своє життя Бігелоу був активним членом багатьох національних та міжнародних асоціацій, почесним членом Королівського коледжу терапевтів і хірургів.
На додаток до своїх професійних медичних та наукових інтересів, Бігелоу цікавився природою. Він брав участь в різних заходах направлених на збереження навколишнього середовища, був головою Канадського товариства охорони природи. У вільний час від роботи любив рибалити.
27 березня 2005 року Бігелоу помер від серцевої недостатності.
За свої великі досягнення Бігелоу здобув безліч нагород. У 1997 році його прийняли до Канадської медичної зали слави.