Мерлін Белл – плавчиня на довгі дистанції, великий успіх та славу спортсменці приніс заплив через озеро Онтаріо. Мерлін за свою кар’єру здобула багато нагород, зробила великий внесок в спорт. У підлітковому віці, вона легко змогла побудувати блискучу спортивну кар’єру. Більше на itoronto.info.
Дитинство, навчання
Народилася Мерлін 19 жовтня 1937 року в Торонто. Навчалася в торонтській школі St. Mary’s, далі вступила до Loretta College School. Сім’я Белл дуже часто переїжджала з одного міста в інше, тому Мерлін доводилося змінювати школи.
У 1946 році Белл повернулися до Торонто. Батьки записали Мерлін на уроки плавання в басейн Oakwood. Дівчинка обожнювала плавати, залюбки відвідувала уроки, завдяки цьому згодом встановила рекорд, пропливала одну милю за 70 хвилин.
У 1947 році Белл брала участь у змаганнях з плавання на одну милю на озері Онтаріо. В цей період вона приєдналася до плавального клубу Lakeshore Swimming Club у сусідньому Etobicoke. Там тренувалася під керівництвом легендарного тренера з плавання Гаса Райдера.
Згодом Белл зарекомендувала себе як плавчиня світового класу на довгі дистанції. У липні 1954 року вона брала участь у першому великому запливі на 41,8 км, який проводили на честь сторіччя Atlantic City, штат Нью-Джерсі.
У цьому змаганні домінували канадці, Белл фінішувала першою серед жінок і сьомою в загальному заліку.
Заплив на озері Онтаріо
У рамках рекламної кампанії Канадська національна виставка запропонувала популярній американській плавчині Чедвік 10 000 доларів, якщо вона перепливе озеро Онтаріо. У відповідь на заклик спортсменка вирішила розширити коло учасників, Белл увійшла до нього.
Заплив відбувся 8 вересня 1954 року о 23:00 годині вечора. Белл увійшла в озеро й пропливла заплановані 51,5 км від Youngstown, штат Нью-Йорк до західного берега Торонто. Вона здійснила справжній подвиг, перебуваючи у воді 20 годин 59 хвилин.
Натовп, який спостерігав за запливом був вражений силою Белл. Вона напівпритомна вийшла з води, від переохолодження та виснаження Мерлін не пам’ятала, як змогла завершити свій подвиг.
Розвиток спортивної кар’єри
Про подвиг Белл писали різні видання, говорили люди. Плавчиня привернула до себе увагу всього світу. Пізніше багато людей повторили, навіть перевершили досягнення Мерлін. Проте, ніхто не зрівнявся з моментом слави, якого досягла Белл.
Журналісти стояли в черзі, щоб взяти в Белл інтерв’ю, громадськість засипала її подарунками та похвалами. Вона була справжнім героєм: скромна, розумна та чарівна. Крім того, що Белл у 1954 році змогла виграти трофей Lou Marsh, її визнали кращою спортсменкою року.
Кожне досягнення плавчині приносило їй статус знаменитості, вона стала улюбленицею преси. Досить часто почала зніматися в різних телевізійних документальних програмах. У 2001 році про Мерлін Белл зняли фільм під назвою Heart: The Marilyn Bell Story.
У 1955 році газета Toronto Telegram запропонувала Мерлін Белл за 15 000 доларів перепливти Ла-Манш, вона охоче прийняла виклик. Вже 31 липня 1955 року вона стала наймолодшою людиною, яка здійснила справжній подвиг, змогла пропливти від Cap Gris-Nez, Франція, до Abbotscliff, Англія. Заплив тривав 14 годин 36 хвилин. Після цього канадська преса визнала Белл вдруге жінкою року.
У 1956 році відбувся наступний заплив, перетин протоки Хуан-де-Фука, між островом Ванкувер і штатом Вашингтон. Белл здобула в ньому першість.
Того ж року Белл вийшла заміж за Джо Ді Лассіо, співробітника правоохоронних органів США. Белл прийняла рішення піти назавжди зі спорту. Разом з чоловіком вони оселилися в Нью-Джерсі. В шлюбі у пари народилося 4 дітей. Мерлін весь час присвячувала вихованню дітей. Згодом здобула педагогічну освіту й почала навчати дітей з особливими потребами.
У 2007 році помер чоловік Белл, вона переїхала до будинку для літніх людей у Нью-Йорк.
За свої спортивні досягнення Мерлін Белл була занесена до Канадської спортивної зали слави.