Жіночий хокей активно розвивався в Торонто протягом кількох десятиліть. Справжньою легендою торонтського хокею є Анджела Джеймс — жінка, яка стала однією з перших, хто увійшов до Зали слави Міжнародної федерації хокею, привела жіночу збірну Канади з хокею на 4 чемпіонати світу. Про життя та кар’єру Анджели далі на itoronto.info.
Дитинство, перші кроки в спорті
Народилася Анджела 22 грудня 1964 року в Торонто. Виросла дівчина в бідній родині. Її мати, Донна Баратто, багато чим пожертвувала, щоб донька мала можливість грати в хокей. Через свою зовнішність, Анджела зазнавала знущань серед однолітків. Попри це, вона легко подолала расову дискримінацію та бідність й стала зіркою сучасного жіночого хокею.
У дитинстві Джеймс багато грала в хокей з сусідськими хлопцями на подвір’ї свого будинку, оскільки дівчачих хокейних команд було небагато. Коли дівчинці виповнилося 8 років, вона приєдналася до чоловічої домашньої ліги у Flemingdon Park. Вступити до цієї ліги було не просто, чиновники ліги не хотіли включати до команди Анджелу, це сталося лише після того, коли її мати пригрозила їм судовим позовом.
Джеймс досить швидко стала найкращим бомбардиром ліги, але на другий рік вона була виключена через новий закон, який не дозволяв жінкам членство в лізі.
Тоді Джеймс перейшла на програму хокею для дівчат у Дон Міллз, а у віці 13 років вона почала грати в хокей для дорослих у команді Newtonbrook Saints. У At Seneca College, Анджела привела свою команду до кількох студентських чемпіонатів і була визнана найкращою бомбардиркою ліги протягом трьох сезонів, забивши 50 голів, граючи в захисті з 1984 по 1985 рік.
У 1980 році Джеймс стала сертифікованим арбітром Жіночої хокейної асоціації Онтаріо. Вона тренувала багато жіночих команд початківців, професіоналів. Під її гарним керівництвом у 1987 році команда коледжу Сенеки виграла чемпіонат Онтаріо.
Міжнародний успіх
Джеймс мала репутацію сильного та талановитого гравця, який вміє вправно забивати голи. Її порівнювали з Марком Моссьє з NHL. У 1990 році вона забила 11 шайб у 5 матчах на першому чемпіонаті світу з хокею серед жінок, завдяки чому привела канадську команду до першої золотої медалі. Окрім цього, завдяки Джеймс, жіноча збірна здобула титул чемпіона світу в 1992 році.
У 1997 році тренер Шеннон Міллер прийняла важливе рішення, вона вирішила залишити Анджелу в складі канадської команди, яка мала брати участь у першому жіночому олімпійському хокейному турнірі.
У 2000 році Джеймс завершила свою хокейну кар’єру. На її рахунку – 22 голи, 44 очки у 27 іграх за команду North York/Beatrice Aeros Національної жіночої хокейної ліги у сезоні 1999-2000 років.
Життя після визнання
Здобувши визнання, закінчивши кар’єру, Джеймс продовжує активно займатися спортом. У 2001 році вона заснувала школу хокею для дорослих і очолила посаду директора жіночої хокейної школи коледжу Сенеки.
За великі внески в розвиток канадського жіночого хокею Джеймс отримала багато нагород. Її неодноразово визнавали спортсменкою року. Після закінчення коледжу вона стала членом Зали спортивної слави спортивної команди коледжу Сенеки. У 2006 році була включена до Зали слави Атлетичної асоціації коледжів Онтаріо. У 2008 році стала однією з перших трьох жінок, включених до Зали слави Міжнародної федерації хокею. З 2008 по 2019 рік Кубок Анджели Джеймс вручався найкращому гравцеві Канадської жіночої хокейної ліги.
У 2012 році Молодіжна жіноча асоціація Торонто визнала досягнення спортсменки та її внесок у жіночий спорт, присудивши Джеймс нагороду «Видатні жінки Торонто» за досягнення у спорті.
У 2021 році Джеймс була призначена кавалером Ордену хокею Канади. У 2022 році вона стала офіцером Ордену Канади «за просування жіночого спорту в Канаді».