Джордж Чувало – відомий на увесь світ триразовий канадський боксер у важкій вазі. Став неабияк популярний після свого повного 15-раундового поєдинку з чемпіоном світу у важкій вазі Мухаммедом Алі. То було далеке 29 березня 1966 року в Мейпл Ліф Гарденс (Maple Leaf Gardens). Після цього Алі навіть сказав, що Чувало – найсильніший хлопець, з яким він коли-небудь бився. Джордж завершив свою боксерську кар’єру з рекордом 73 перемоги, 18 поразок і 2 нічиї. Крім цього 64 перемоги були здобуті нокаутом. Він також став відомим борцем проти наркотиків після того, як втратив двох синів через передозування, і дружину та ще одного сина через самогубство. Чувало – член Ордена Канади та Ордена Онтаріо, він був введений до Зали спортивної слави Канади, Зали світової боксерської слави, Зали спортивної слави Онтаріо та Алеї слави Канади. Далі на itoronto.
Сім’я. Захоплення боксом
Джордж Чувало народився 12 вересня 1937 року в Торонто в сім’ї хорватських іммігрантів Стіпена та Катіци. Виріс майбутній боксер у робітничому районі Джанкшн. Батько працював на м’ясокомбінаті, мати скубала курей, щоб заробити на життя. Проте незважаючи на таке скромне життя та виховання, хлопчик з раннього дитинства почав займатися боксом. Спочатку він тренувався в сусідньому польському римо-католицькому костелі Святої Марії, а з часом врешті-решт став частиною «Атлетичного клубу Ерлскорт» («Earlscourt Athletic Club»).
Тільки лінивий не помічав у юного Чувало майстерності та сили духу з самого початку його кар’єри. Ще бувши підлітком, він виконав потужний удар, який у майбутньому став його візитною карткою. Як любитель, він виграв 12 з 18 боїв нокаутом у перших чотирьох раундах. У віці 17 років і зростом шість футів Чувало з бичачою шиєю та залізною щелепою завдав нокауту в першому раунді Пітеру Пайперу на турнірі в Регіні, Саскачеван, щоб отримати титул канадського чемпіона у важкій вазі серед аматорів. Він отримав пропозицію представляти Канаду на літніх Олімпійських іграх, але замість цього став професіоналом та почав утримувати свою родину.
Початок професійної кар’єри
Чувало дебютував у професійному боксі 24 квітня 1956 року на турнірі на вибування. Спонсором виступив легендарний боксер і колишній чемпіон світу у важкій вазі Джек Демпсі. Того вечора Чувало провів чотири поєдинки та виграв усі нокаутом за загальний час дванадцять хвилин і тридцять шість секунд.
15 вересня 1958 року Чувало став чемпіоном Канади у важкій вазі у віці 19 років. Він нокаутував Джеймса Дж. Паркера в першому раунді в Мейпл Ліф Гарденс. Його захист титулу включав резонансну перемогу над іконою акадійського боксу Івоном Дюррелем.
Тоді, 17 серпня 1960 року на монреальському стадіоні Делорім’є, Чувало програв пояс Бобу Клеру роздільним рішенням суддів. Його наступний бій став довгоочікуваним реваншем із Клеру на Форумі (знаменита спортивна арена в Монреалі), в якому Чувало повернув собі титул чемпіона Канади у важкій вазі. 8 серпня 1961 року в Монреалі відбувся третій бій між Чувало та Клеру. У цьому поєдинку Чувало втратив титул чемпіона Канади у важкій вазі, поступившись Клеру за рішенням суддів. Після того, як Чувало був дискваліфікований з наступного матчу (вдарив суперника по голові), він вирішив взагалі забити на бокс. Саме тоді він завершив боксерську кар’єру, щоб зайнятися продажем автомобілів, проте через два роки спортсмен повернувся на ринг. 18 березня 1964 року Чувало втретє став чемпіоном Канади у важкій вазі після того, як нокаутував Х’ю Мерсьє в Реджайні.
Джордж утримував титул протягом наступних 14 років до свого виходу на пенсію. Це був 1978 рік, боксеру виповнився 41. Його останній матч відбувся на ринку Святого Лаврентія в Торонто. Як і слід було очікувати, поєдинок завершився технічним нокаутом після трьох раундів.
Відомі бої та суперники
У міру зростання популярності в Канаді, Чувало отримав можливість взяти участь у кількох поєдинках проти найвизначніших боксерів в історії спорту, зокрема проти п’яти чемпіонів світу. 1 лютого 1965 року Чувало бився з Флойдом Паттерсоном у Медісон Сквер Гарден у Нью-Йорку. Двоє суперважковаговиків билися всі 12 раундів. І коли пролунав останній дзвоник, Паттерсона оголосили переможцем завдяки рішенню суддів. Журнал «Кільце» («Ring») назвав цей поєдинок боєм року.
У листопаді 1965 року Чувало зустрівся на рингу з чемпіоном Всесвітньої боксерської асоціації у важкій вазі Ерні Террелом. До речі, перед натовпом рідного міста в Мейпл Ліф Гарденс. Чувало знову протримався до кінця бою, але програв. Далі відбувся його найвідоміший поєдинок, знову перед людьми його рідного міста, які натовпом прийшли подивитися, як Чувало б’ється з тоді ще непереможним чемпіоном світу Мухаммедом Алі (29 березня 1966 рік). Незважаючи на те, що він не виграв бій, Чувало отримав статус героя, адже боровся з 24-річним Алі протягом повних 15 раундів. Вони обмінювалися важкими ударами, проте Джродж вистояв. Саме тоді ним почали захоплюватися. Тож незважаючи на те, що перемогу присудили Алі, Чувало завдяки цьому поєдинку лише зміцнив свою репутацію.
Вони провели реванш у 1972 році у Ванкувері. Цей бій також тривав усі раунди. Зірковий список суперників Чувало також включав чемпіонів світу у важкій вазі Джорджа Формана та Джо Фрейзера. Проте Чувало сказав, що його бій 1968 року проти Мануеля Рамоса в Медісон Сквер Гарден найбільше запам’ятався в його кар’єрі. Саме тоді Чувало здобув перемогу нокаутом у п’яти раундах.
Сімейні трагедії. Постбоксерська кар’єра
Після завершення кар’єри особисте життя Чувало неодноразово супроводжувалося трагедіями. Його молодший син Джессі став героїновим наркоманом у пошуках полегшення болю після аварії на мотоциклі. Він покінчив життя самогубством 18 лютого 1985 року. Йому було всього 20 років.
Старші сини Чувало, Джордж Лі та Стівен, також споживали героїн, навіть вдавалися до дрібних злочинів. Спроба пограбування в 1987 році призвела до того, що вони потрапили до в’язниці. 31 жовтня 1993 року Джордж Лі був знайдений мертвим у віці 30 років від передозування в номері готелю Торонто. Через два дні після похорону дружина Чувало, Лінн, померла у власному ліжку від передозування таблеток, що продаються лише за рецептом. 17 серпня 1996 року 35-річний син Чувало Стівен був знайдений мертвим від передозування героїну у квартирі своєї сестри Ванесси. У 2013 році онука Чувало Рейчел Чувало померла від раку. В одному з інтерв’ю Чувало сказав: «ЇЇ втрата стала неймовірним потрясінням для мене. Я шалено любив її. У неї було все життя попереду. Їй було лише 30 років».
Ставши свідком небезпеки та потенційних наслідків вживання важких наркотиків, Чувало присвятив своє подальше життя боротьбі із забороненими речовинами. Завдяки своїй програмі «Боротьба з наркотиками» Чувало понад 1000 раз виступав перед студентами та молодіжними групами по всій Канаді.
Досягнення
У 1998 році Чувало став членом Ордену Канади за силу та витривалість, які він продемонстрував протягом багатьох років на рингу, а також за його внутрішню силу та стійкість, коли він зіткнувся з кількома трагедіями в сім’ї.
У 2011 році в Любушкі, Боснія і Герцеговина, відкрили статую Чувало в натуральну величину. На церемонії Чувало сказав, що секретом його успіху як боксера є коротка шия та «голова з герцеговинського каменю».