Література — частина історії міста. Твори різних жанрів і авторів багато сотень років поспіль зберігаються у центральній бібліотеці Торонто. Це одна з найбільших та старовинних будівель, яка працює починаючи з XVIII століття. Проте так було не завжди. Спочатку воно поєднувало лише кілька корпусів і пережило не одну реконструкцію. Детальніше на itoronto.info.
Як у Торонто з’явилася бібліотека?
Згідно з історичними відомостями, це одна з перших будівель у місті. Він був побудований ще за часів існування Йорка, який пізніше перейменували на Торонто. Після приїзду європейців у 1800-х роках на його території розпочалося масштабне будівництво. Серед багатьох сотень житлових будинків у центрі невеликого містечка з’явилася центральна бібліотека. Вона була відкрита за рішенням місцевої влади 9 грудня 1810 року в колишній будівлі Інституту механіки у центрі Торонто.
У перші два десятиліття свого існування бібліотеці не вистачало виділеного простору для книг. З цієї причини її працівники орендували приміщення. І лише 1903 року Фонд Карнегі за міжнародний світ вручив грант на будівництво будівлі для зберігання та прочитання книг. Кошти на це передав промисловець Ендрю Карнегі, який профінансував будівництво понад 2500 бібліотек по всьому світу і 125 у Канаді. Існували 3 умови для отримання гранту:
- уряд мав надати землю для розміщення бібліотеки;
- покрити експлуатаційні витрати після побудови бібліотеки;
- пропонувати послуги безкоштовно.
Крім виконання цих умов, багато бібліотек, побудованих за рахунок коштів фонду Карнегі, мали схожі архітектурні риси в неокласичному стилі.
Центральна бібліотека Торонто була спроектована архітектурним бюро Wickson & Gregg і AH Chapman, Associated Architects. Під час розробки проекту архітектори робили неокласичний акцент на симетрії будівлі. Розмір та орнамент використовувалися для передачі ієрархії просторів.
Спочатку вони планували збудувати центральну бібліотеку у вигляді скляного куба, який би вдень відображав міський пейзаж, а вночі — багаторівневі стелажі. Але Торонто все ще залишався містом з червоної цегли, тому навіть найамбітніші проекти мали відповідати архітектурному шаблону. Під впливом міської ради Торонто, архітектори облицювали бібліотеку червоною цеглою та сходами біля входу, щоб вона гармонійно виглядала у поєднанні з будинками навколо.
Як центральна бібліотека стала однією з найбільших у Канаді?
Головною частиною бібліотеки стала читальна зала. Двоповерхові вікна забезпечували читачам природне світло, а красиво прикрашена стеля надихала на роздуми і візуально розширює навколишній простір. На відміну від інших бібліотек світу, побудованих пізніше в цьому столітті, у бібліотеках Карнегі основна увага приділялася читанню. Тут не можна було взяти книги в оренду або обміняти їх на інші, бо вони були доступні лише на запит бібліотекаря.
Центральна бібліотека складалася з кількох поверхів, де можна було вибрати та почитати книги. При вході відвідувачі відвідували велике фойє, де стояли довгі дерев’яні столи для читання та полиці поряд з ними. У 50-70 роках відбувалося будівництво філій центральної бібліотеки. За рішенням міської влади вона набула статусу регіональної, оскільки обслуговувала не тільки місто Торонто, а й найближчі регіони за його межами. Наприклад, у населених пунктах Етобіко та Північного Йорка було збудовано філіали центральної бібліотеки для обслуговування мешканців передмістя.
Перший серед них називався Йорквіл, який спроектував Роберт Маккаллум у 1907 році. Потім було інтегровано систему філій центральної бібліотеки. Вона продовжувала розширюватися, особливо у післявоєнний період.
Капітальний ремонт 2000 року показав відвідувачам, як сучасні технології змінили бібліотечні послуги. У будівлі було створено комп’ютерні лабораторії та нові місця для читання. Також тут з’явилися зони для розміщення 3D-принтерів та інших технологій з метою підтримки творчості та експериментів студентів, науковців, педагогів.
Крім цього, інновації у сфері архітектури та дизайну стали частиною інтер’єру центральної бібліотеки у Торонто. Біля входу було створено скляне фойє, а всередині будівлі покладено червоні килими, встановлені сучасні системи освітлення та з’явилися додаткові стелажі для літератури.
