28 Вересня 2022

Відомі торонтські вчені з українським корінням

Related

Історія появи першого ресторану McDonald’s у Торонто

В середині XX століття фастфуд був кулінарною новинкою, яка...

Як виникла назва міста Торонто?

Один з найкрасивіших і найбільших мегаполісів Канади славиться не...

Дитяча лікарня «SickKids»: історія появи та внесок у розвиток медицини

XIX століття стало початком розвитку дитячої медицини в Торонто....

Найбільша лікарня в Канаді: історія та структура центру наркології та психічного здоров’я

Наприкінці XX століття наркологія та психічне здоров'я стали новими...

Перший у Торонто: історія королівського театру «Олександра»

XX століття стало початком розвитку театральної діяльності у Торонто....

Share

Торонто входить в список найбільш багатонаціональних мегаполісів планети і має звання “світу в одному місті”. Жителі розмовляють на 180 мовах і діалектах. На вулицях найбільшого канадського міста вирує життя. Вдень бізнесмени вирішують робочі питання, туристи милуються визначними пам’ятками, студенти поспішають на навчання, шопоголіки штурмують торгові центри та зі щасливими обличчями повертаються додому. Вночі місто пропонує інші розваги та манить відвідати ресторани та клуби, де бурлить інше життя та допомагають відпочити приємна музика та вишукані страви.

В Торонто проживали або проживають українські іммігранти та мають можливість відчути всю атмосферу сучасного міста. Наші земляки займають високі посади та розвивають Торонто у всіх його напрямках. Про місцевих вчених з українським корінням ми і дізнаємося на itoronto.

Роберта Лінн Бондар – перша лікарка-невролог, яка побувала в космосі

Світ захоплюється сучасними жінками, оскільки вони здійснюють наукові відкриття, лікують складні хвороби, викладають вищу математику, пишуть бестселери і навіть підкоряють космічні горизонти. Однією з таких відважних жінок є Роберта Лінн Бондар.

Роберта Лінн Бондар народилася 4 грудня 1945 року в невеликому містечку Су-Сент-Марі, провінція Онтаріо. Її мати Мілдред викладала економіку в коледжі, була британкою. Батько іммігрував з батьками з гуцульського села Городенківського району Івано-Франківської області. Едвард Бондар працював офіс-менеджером Комісії з комунальних послуг Су-Сент-Марі.

Батьки підтримували своїх дітей та здійснювали їх мрії. У дитинстві Роберта Лінн хотіла стати вчителькою, захоплювалася біологією і астрономією. Батько побудував їй в підвалі будинку невеличку лабораторію, де вона проводила свої перші біологічні досліди.

У шкільні роки дівчину зацікавили космічні простори. Вона захоплювалася науковою та фантастичною літературою та спостерігала за зірками. В ролі космонавта уявляла себе ще у вісім років і просила на кожень день народження подарувати їй або пластикову ракету, або набір хімічних речовин, або сумку лікаря. Життя посміхнулося мрійливій школярці, і вона отримала все, чого прагнула. У старших класах одержала в подарунок від батьків телескоп.

Роберта Лінн Бондар закінчила Університет Гвелф та здобула ступінь доктора наук Торонтського університету. Жінка написала дисертацію з медицини та стала науковцем в галузі нейробіології. 

Захоплення космосом ніколи не покидало її. На певному етапі свого життя вона вирішила стати астронавтом і пройшла серйозну підготовку на шляху до здійснення заповітної мрії. 

1983 року відібрали шість канадських астронавтів із 4300 претендентів, яких готували до зустрічі з відкритим космосом з 1984 року у NASA (США). На той час їй виповнилося 38 років. Вона чекала свого польоту вісім років і була єдиною жінкою на борту космічного корабля Discovery, який стартував на початку 1992 року. 

Подорож тривала вісім діб. Протягом цього часу лікареві Бондар вдалося провести дослідження впливів невагомості на людський організм та рослини. Вона здійснила близько 40 експериментів і зібрала важливу інформацію про тяжкі хвороби, в тому числі цукровий діабет та хворобу Паркінсона.

Назад лікар повернулася справжньою знаменитістю та отримала численні урядові нагороди за свої старання, стала членом Королівського наукового товариства Канади, почесним доктором понад 20 університетів США та Канади. Її іменем назвали парк у рідному місті та декілька шкіл, а також з’явився Астероїд 13693 Бондар, який було відкрито 1997 року. Лікар видала книгу під назвою “Дотик до Землі”.

Роберта Лінн спілкується українською і є членом Конгресу Українців Канади.

Орест Субтельний – один із найвпливовіших українських істориків кінця XX століття

Орест Мирославович Субтельний народився 1941 року в Кракові (Польща)  в родині українських емігрантів. Після Другої світової війни разом з батьками перетнув океан. В юності захоплювався спортом, вищу освіту здобув в університеті Темпл штату Філадельфія (США). Тут він зацікавився історією, зокрема темою українського козацтва  XVII-XVIII століть та міжнародними відносинами Війська Запорозького. У 1973 році в Гарвардському університеті (Кембридж, штат Массачусетс) Орест Субтельний захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії за темою: “Неохочі союзники: Пилип Орлик та його відносини з Кримським ханством і Оттоманською імперією. 1708-1742”. Займався викладацькою діяльністю і коло своїх інтересів не обмежив лише історією України.

Коли Україну проголосили незалежною державою, то не було жодної чітко структурованої книги про історію української нації. Славу Оресту Субтельному принесла книга “Україна: Історія”, видана 1988 року в Торонто, в 1991 році перекладена українською мовознавцем Юрієм Шевчуком. В Україні цей посібник був на першому місці до середини 1990-их років. Перший наклад в 100 тисяч примірників швидко розлетівся, що довелося наступні два роки її перевидавати знову. “Україна: Історія” побачила світ різними мовами: німецькою, болгарською, словацькою і навіть китайською. Книга посіла перше місце в списку найвпливовіших праць, виданих Торонтським університетом за весь час його існування.

Орест Субтельний неодноразово відвідував Україну, виступав перед викладачами, студентами, вченими, На нього дивилися як на живу легенду і захоплювалися. В Торонто при Документальному центрі створено стипендіальний фонд імені Ореста Субтельного. 

Помер 2016 року в Торонто, Канада.

Юрій Луцький – відомий вчений-літературознавець, професор Торонтського університету

Юрій Остапович Луцький народився 1919 року в селі Янчин, нині Іванівка Перемишлянського району Львівської області. Син Остапа Луцького, українського письменника-”молодомузівця”. Відомий науковець, публіцист, письменник, перекладав українські книги англійською мовою. Його праці друкували у газеті “День”.

Батьки відправили сина здобувати вищу освіту спочатку до Німеччини, а потім до Англії, бо Галичина 30-их років XX століття не була перспективною в складі Речі Посполитої.

В Англії він зустрів своє кохання і Другу світову війну, після закінчення якої відправився до Канади. Згодом захистив докторську дисертацію в Колумбійському університеті в Нью-Йорку і став професором на факультеті слов’янських мов і літератур Університету Торонто. Дисертації присвятив тему совєтської літературної політики і навіть видав її як окрему книгу, яку через декілька років розкритикували. 

Юрій Луцький багато писав і публікував свої роботи. Його дружина Мойра підтримувала його та заохочувала до нових праць. Він підготував до друку англійськоою мовою “Щоденника Аркадія Любченка” і сам набрав на комп’ютері весь текст. Крім того, Юрій Луцький досліджував творчість українського письменника Миколи Хвильового. Навіть завдяки спільним старанням Луцького та його дружини світ побачили оповідання Хвильового англійською мовою. Видання користувалося популярністю.

У вузькому колі друзів він справляв враження стриманого англійського джентльмена з особливим почуттям гумору. Він ніколи не забував про своє походження. Постійно цікавився українським народом, а серед діаспори намагався бути непомітним та не любив публічних виступів. Підтримував проекти української громади: заснування Канадського інституту українських студій, створення кафедри історії України в Торонтському університеті та видання серії українських наукових праць, зокрема, англомовної Енциклопедії України.

Помер 2001 року в Торонто, Канада.

Пол Роберт Магочі – скандально відомий канадський вчений українського походження

Пол Роберт Магочі народився в місті Інглвуд (США) 1945 року в родині угорця та русинки. Цікавився історією ще в початкових класах. Вже в третьому і четвертому класі це був найулюбленіший предмет серед всіх. 

Мама його народилася в селі на Закарпатті і ходила там до школи, поки сім’я не виїхала за океан. Вже в старших класах Пол Роберт Магочі чітко вирішив, що хоче стати істориком. Його прагнення підтримали батьки і не наполягали на тому, що гуманітарні науки не принесуть слави і достатній рівень прибутків.

У 1966 році закінчив Ратгерський університет, у 1972 році  – аспірантуру Принстонського університету, отримавши ступінь доктора філософії в галузі історії. Згодом працював у Гарвардському університеті в Українському науковому інституті, досліджуючи історію Галичини XIX століття. У 1980 році став професором історії та політології Торонтського університету, де водночас очолив новостворений Інститут українознавства. Найвизначнішою його працею з українознавства є “Україна: історія її земель та народів”. Цю книга не розповідає про український народ від його заснування до сьогодення. Тут інше бачення: Пол Роберт Магочі описує історичні перипетії усіх народів, що населяли й населяють територію України. Він розглядає події, які відбувалися на території нашої держави не лише за участю українців, а й інших націй.

.,.,.,.