Цукровий діабет є одним із найбільш небезпечних захворювань сучасності, пише itoronto.info. Дуже часто люди не підозрюють про наявність у себе цієї хвороби. А коли симптоми все частіше даються взнаки, виявляється, що діабет зайшов вже занадто далеко. І тоді пацієнтам прописується “інсулінова терапія”.
Однак не багато хто знає, що процес винаходу цієї самої “чарівної речовини”, яка може знизити рівень цукру в складі крові, був досить непростим. Хто тільки в ньому не брав участі! Але в результаті успіху було досягнуто. А людство набуло “зброю”, яку можна ефективно застосовувати в боротьбі з цукровим діабетом.
Отже, в нашому матеріалі з посиланням на utoronto.ca, ми розповімо історію про те, як було винайдено інсулін.
Важливий висновок
Жовтень 1920-го ознаменувався тим, що канадським хірургом Фредеріком Бантінгом був зроблений важливий науковий висновок. Лікар усвідомив, що через травні виділення (до цього їх ретельно вивчав Мінковський), руйнується секреція острівців Лангерганса.
Крім цього, Бантінгу, як хірургу, було відомо, що закупорена панкреатична протока атрофує підшлункову залозу. А ось острівці Лангерганса змін не зазнали.
Таким чином, хірург зрозумів, що отримання з острівців чистого екстракту (який, по суті, є необробленим інсуліном) можливе лише тоді, коли будуть перев’язані протоки підшлункової залози.
Скептичний настрій
Весна 1921-го ознаменувалася тим, що Бантінг прибув до Торонто. Він хотів поділитися своєю ідеєю з професором Маклеодом. Останній досить скептично сприйняв думки колеги. Причиною стало те, що Бантінгом не проводилися відповідні дослідження.
Проте Маклеод надав хірургу лабораторію, де міг би перевірити чи спростувати власну ідею.
Успішний результат
Бантінгом було прийнято рішення проводити науковий досвід на собаці. І в результаті цього 30-го липня 1921-го хірург, перев’язавши протоку собачої підшлункової залози, успішно виділив екстракт з острівців. Після цього отримана речовина була введена псу, який мав цукровий діабет. Це дозволило виявити, що екстракт сприяє зниженню рівня цукру в складі крові аж на сорок відсотків за одну годину.
Так було винайдено інсулін.
Спроба номер два
Згодом Бантінг поділився своїми результатами з Маклеодом. Але той був незадоволений планами експерименту та запропонував провести його повторно. Тільки на цей раз використовувати більше собак та нове обладнання.
Таким чином, Бантінгом успішно був проведений і другий експеримент.
Новий спосіб
Але перев’язувати собачі протоки виявилося не так просто. Внаслідок цього Бантінгу прийшла в голову ідея про те, щоб видобувати інсулін з ембріонів теля. Причому потрібно було використовувати ті з них, у яких ще не відбувся розвиток травних залоз.
Пізніше хірургові не потрібні були ембріони. Адже він успішно видобував інсулін, використовуючи підшлункові залози дорослих корів.
Маклеод, у свою чергу, вирішив поставити на паузу свої розробки та допомогти колезі очистити отриманий інсулін. Для цього був залучений біохімік Джеймс Колліп.
Практичне застосування
11-го січня 1922-го Леонарду Томпсону, підлітку, який хворів на цукровий діабет у стінах лікарні Торонто було введено першу ін’єкцію інсуліну. Однак екстракт був дуже брудним, що призвело до виникнення у пацієнта сильної алергічної реакції.
Наступні дванадцять днів вчені працювали над тим, щоб покращити екстракт, і зробити його значно чистішим.
І ось, 23-го січня 1922-го Леонарду ввели другу дозу інсуліну. На цей раз побічні ефекти були відсутні, а організм цілком сприйняв ін’єкцію.
Фото: novochag
