Урсула Франклін прожила довге та сповнене прекрасних моментів життя. Вона була активною жінкою та протягом майже 95 років боролася за краще майбутнє для своєї сім’ї. Пережила Другу світову війну, провела 18 місяців у нацистському таборі, де обморозила ноги та страждала від постійного болю. Урсулу Франклін переслідували за її єврейське походження та закатували родину її матері. Жінка змогла віднайти в собі сили, стала сильною і допомагала іншим людям, що опинилися у скрутному становищі. Вона емігрувала до Канади, де стала науковцем та увійшла в історію як перша жінка-професор Торонтського університету. Детальніше на itoronto.info.
Біографічна довідка
Урсула Марія Марціус народилася в 1921 році в німецькому місті Мюнхен. Батько Альбрехт Марціус був археологом та наслідував лютеранство. Мама Ільза Марія Марціус (дівоче прізвище (Шперлінг) була істориком мистецтва та виховувалася в єврейській родині. У 1940 році майбутня вчена переїхала до Берліна. Урсула вступила до Берлінського університету, де вивчала фізику та хімію. Наукою зацікавилася ще в ранньому віці завдяки другу її батьків фізику Гансу Куппенгейму.
У роки Другої світової війни через єврейське походження студентку виключили з навчального закладу. Так вона опинилася в 1943 році в нацистському таборі, де провела декілька місяців. Тяжкі умови перебування у в’язниці вплинули на здоров’я жінки. Уражені лімфатичні судини ніг не відновилися, що стало причиною регулярного болю, який супроводжував Урсулу все життя. Її батьки також перебували в концтаборах та змогли вижити. Єврейську родину матері знищили.
Після закінчення війни сім’я знову об’єдналася у Берліні. Урсула відновила своє навчання в університеті і в 1948 році закінчила докторантуру на кафедрі експериментальної фізики. Наступного року переїхала до Канади, де й влаштувала своє життя та продовжила займатися науковою діяльністю. Урсула Марціус познайомилася з Фредом Франкліном, також емігрантом. Вони одружилися в 1952 році. У пари народилося двоє дітей: син Мартін та донька Моніка.
Вчена-фізик була всебічно розвиненою особистістю. Вона боролася за рівність жіночих прав, залишила по собі багато наукових праць та потурбувалася, щоб їх архівували. У неї часто брали інтерв’ю. Урсула Франклін була прекрасним оратором та вміла зацікавити глядачів своїми промовами. У неї було багато друзів, але найкращим порадником та вірним товаришем став її чоловік, з яким вона прожила більше 60 років. Вчена-фізик померла за два місяці до свого 95-річчя у 2016 році.
Наукова та громадська діяльність Урсули Франклін
Урсула Франклін проявила себе у багатьох сферах науки. ЇЇ вважають піонером розвитку археометрії. Це наукова дисципліна, яка застосовує сучасні методи аналізу матеріалів до археології. З 1952 до 1967 року вчена була старшим науковим співробітником Дослідницького фонду Онтаріо. Згодом Урсула Франклін довгий час працювала в Торонтському університеті, де й отримала почесне звання першої жінки-професора на кафедрі металургії та матеріалознавства.
У 1970-х роках вона була членом Наукової ради Канади та займалася питаннями збереження природних ресурсів та дикої природи. Урсула Франклін сформувала у своєму звіті “ Канада як природоохоронне товариство” шляхи зменшення відходів та прописала кроки до покращення стану навколишнього середовища.
Крім наукової діяльності, Урсула Франклін була громадською активісткою та виступала за рівність жіночих прав. Разом з іншими колишніми жінками-професорами Торонтського університету вона добилася виплати компенсації більше 60 колишнім викладачкам, яким несправедливо занижували зарплату в порівнянні з чоловіками-співробітниками.
Урсула Франклін нагороджена багатьма преміями та медалями. У 1995 році на її честь назвали середню школу в Торонто, а в 1999 році заснували премію імені Урсули Франклін.
